Ночнар новокаледонський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ночнар новокаледонський
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Рід: Ночнар (Eurostopodus)
Вид: Ночнар новокаледонський
Eurostopodus exul
Mayr, 1941
Посилання
Вікісховище: Eurostopodus exul
Віківиди: Eurostopodus exul
ITIS: 1077333
МСОП: 22726340
Fossilworks: 371359

Ночна́р новокаледонський[2] (Eurostopodus exul) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae)[3]. Цей рідкісний, імовірно вимерлий вид птахів є ендеміком Нової Каледонії[4]. Раніше він вважався конспецифічним з білогорлим ночнарем[5].

Новокаледонський ночнар відомий лише за голотипом, зібраним у 1939 році. Це була самка довжиною 26 см і вагою 77 г, довжина її крила становила 184 мм. Вона мала переважно сріблясто-сіре забарвлення, поцятковане чорнувато-бурими плямками і смужками. Тім'я чорнувате, верхні покривні пера крил коричневі, сильно поцятковані охристими плямками. На крилах білі плями, "комір" на шиї відсутній. Груди коричневі, поцятковані світлими плямками. На горлі невелика біла пляма.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Новокаледонський ночнар відомий лише з острова Нова Каледонія, де він мешкав в савані.

Збереження

[ред. | ред. код]

З 1939 року науковці не спостерігали новокаледонського ночнаря. МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення, однак, навіть якщо його реліктова популяція і збереглася, то вона, імовірно, не перевищує 50 птахів. Імовірно, новокаледонські ночнарі вимерли через появу на острові інтродукованих хижаків, зокрема щурів і котів, а також через знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Eurostopodus exul.
  2. Eurostopodus exul у базі Avibase.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 травня 2022.
  4. G. Dutson: Birds of Melanesia: Bismarcks, Solomons, Vanuatu, and New Caledonia. Princeton: Princeton University Press, 2011. ISBN 0691153507. 
  5. M.M. Ekstrom, Johnathan; P.G. Jones, Julia; Willis, Jake; Tobias, Joe; Dutson, Guy; Barre, Nicolas (2002). New information on the distribution, status and conservation of terrestrial bird species in Grande Terre, New Caledonia. Emu - Austral Ornithology. 2 (102): 197:207. doi:10.1071/MU01004. Процитовано 10 жовтня 2020.